Новини та події

Визначено принципи контролю за діяльністю філій іноземних банків
Національний банк України (НБУ) вніс зміни в ряд своїх нормативних актів, визначивши принципи контролю за діяльністю філій іноземних банків у країні.
Відповідне рішення закріплене постановою НБУ №270, що набуває чинності з 12 червня 2009 року.
Відповідно до документа, філія інбанку в Україні повинна виконувати нормативи: адекватності регулятивного капіталу; співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів; ліквідності; кредитного ризику; інвестування.
Розрахунок економічних нормативів і дотримання їхнього значення здійснюється з урахуванням порядку, установленого для українських банків. При цьому в постанові відзначається, що в ході розрахунку економічних нормативів розмір приписного капіталу прирівнюється до розміру статутного капіталу банків України.
Філії інбанків, які порушують норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), надають Нацбанку програму капіталізації в порядку, установленому для банків України.
Нацбанк зможе ініціювати процедуру ліквідації філії у випадку банкрутства інбанку або відкликання в нього банківської ліцензії. Крім того, НБУ має право ініціювати процедуру ліквідації філії інбанку, серед іншого, у випадку надання недостовірної інформації для акредитації; порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Нацбанку або здійснення операцій з високим рівнем ризику, що створює загрозу інтересам кредиторів і вкладників.
Як повідомлялося, відкриття філій інбанків в Україні було дозволено в рамках підготовки до вступу України у Всесвітню торговельну організацію. Поки в країні не працюють філії іноземних банків, але діють 17 банків з 100%-вим іноземним капіталом й 52 банки за участю інкапіталу. Частка іноземного капіталу в сукупному статутному капіталі банківської системи країни до 1 травня становила 37,2%.

Надії інвесторів зростають разом з ризиками
Згідно із дослідженням Merrill Lynch, у якому взяли участь 220 портфельних менеджерів з усього світу (під їхнім керівництвом знаходиться 617 млрд. дол.), більшість з них будують плани, розраховуючи на неодмінний підйом світової економіки у найближчі 12 місяців, причому кількість оптимістів зростає швидкими темпами. Якщо у квітні в оздоровлення економіки вірили усього 25% респондентів, то у травні – вже 57% опитаних. “Бичачі” настрої серед фондових менеджерів обумовлені зростанням корпоративних доходів у США, а також деякими макроекономічними показниками, що свідчать про уповільнення темпів рецесії.
У зв’язку з цим управителі фондів поспішають отримати максимальний прибуток, вивівши капітали з традиційно надійних активів, і вклавши їх у більш ризиковані. Так, за останній місяць готівкові кошти в інвестиційних портфелях скоротилися з 4,9 до 4,3%. Крім того, інвестори стали активно скуповувати циклічні акції (їхній курс за сприятливих умов для бізнесу швидко зростає), а також акції підприємств реального сектора. При цьому вперше з 2005 року експерти знизили очікування від свого “улюбленого” кризового сектора – фармацевтики. Тим часом великі надії інвестори покладають на ПЕК та індустрію.
Ще однією тенденцією став підвищений ажіотаж навколо ринків, що розвиваються, де виділяються, насамперед, країни БРІК, а пальма першості віддається Китаю. Очікування від економіки КНР досягли свого піку з 2003 року: 61% респондентів впевнені у швидкому підйомі китайської економіки, а 40% незабаром мають намір туди інвестувати.
На думку аналітиків, ситуація, що склалася, не надто сприятлива. Глобально вона ще не стабілізувалася, і стресового періоду ніхто не виключає. А це перешкоджає інвесторам, що зараз вкладають у більш ризиковані активи, ніж на початку весни. Зрозуміло, що всі намагаються компенсувати кризові збитки, але те, що відбувається, це не здорове явище, а розбухання локальної короткострокової фінансової бульбашки.
Деякі експерти вважають, що хоча побоювання стосовно того, що динаміка фінансових ринків йде врозріз з тенденціями у реальному секторі, однак саме відновлення фондових ринків повинне передувати відновленню реального сектора.
Ризик у даній ситуації безумовно є, але ті, хто не буде інвестувати на даному етапі, просто втратять свою можливість, у той час як інші збагатяться.

США реформують держрегулювання на фінансовому ринку
Президент США Барак Обама розробив план реорганізації системи регулювання фінансових ринків, у якому зокрема зазначається: «ми повинні створити нову підставу для фінансового регулювання й нагляду, що буде простіше й більш ефективно працювати, що захистить споживачів й інвесторів, що заохотить інновації і буде здатна адаптуватися й розвиватися разом зі змінами на фінансових ринках. Фінансові інститути, які критичні для роботи ринку, повинні стати об'єктом жорсткого нагляду. Жодна компанія, що представляє вагомі ризики для фінансової системи, не повинна бути нерегульованою або слабко регульованою. Нам потрібна зрозуміла звітність у фінансовому контролі й нагляді».
Пропонується також надати Федеральній резервній системі (ФРС) нові повноваження щодо нагляду за всіма фінансовими компаніями, крах яких може вплинути на стабільність фінансової системи, навіть якщо вони не володіють банками.
Єдина система нагляду за банками й продуктами
Адміністрація Обами пропонує створення єдиного регулятора для нагляду за всіма вповноваженими урядом банками, так званого Natіonal Bank Supervіsor. Він буде створений як окреме агентство усередині міністерства фінансів і візьме на себе функції нинішнього регулятора національних банків Offіce of Comptroller.
Посилення контролю на ринках деривативів, визначення кредитних рейтингів та страхування
Комісія з цінних паперів і бірж (SEC) і Комісія з торгівлі товарними ф'ючерсами США (CFTC) повинні одержати "зрозумілі, безперешкодні повноваження з охорони й запобігання шахрайству" на ринках деривативів, зазначається також у плані президента США.
SEC повинна одержати розширені повноваження для того, щоб вимагати від емітентів більшої транспарентності при розкритті інформації для інвесторів, зазначається в документі.
Також, відповідно до попереднього варіанта плану, "SEC повинна продовжити вживати заходи по зміцненню регулювання кредитних рейтингових агентств".
Адміністрація США не забула й про страхові компанії. Відповідно до президентського плану в Мінфіні буде створено новий підрозділ для координації політики у відношенні регульованого державою страхового сектора. Він буде збирати інформацію про сферу страхування й відслідковувати міжнародні угоди. Також він буде уповноважений консультуватися із ФРС і Федеральною корпорацією зі страхування депозитів (FDІ) щодо неспроможних страховиків, якщо їм необхідна буде допомога держави.

Попит на золото зростає
У І кварталі 2009 року у світі було продано близько 1015 тонн золота, що на 38% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Показовим є те, що вперше з 2004 року попит на жовтий метал з боку інвесторів виявився вищим, ніж обсяги споживання золота ювелірними компаніями. Так, інвестори за перші три місяці 2009 року придбали 595 тонн дорогоцінного металу, що на 200% більше, ніж роком раніше. Ювеліри, навпаки, скоротили обсяг закупівель на 24% - до 339,4 тонни.
Підвищений інтерес до золота з боку міжнародних інвесторів пояснюється побоюванням росту інфляції через багатотрильйонні вливання в провідні економіки світу, спрямовані на боротьбу із кризою. Якщо з початку кризи грошова маса США виросла вдвічі, то дорогоцінний метал - це "валюта", яку не можна надрукувати.
В умовах, що склалися на міжнародному ринку інвестори збільшують частку золота у своїх портфелях з 10-15% до 15-25%. Зростаючий попит сприяє зростанню світових цін на золото. З початку року його вартість виросла на 6,7% - до 928,5 долара за тройську унцію. Експерти впевнені, що золото й далі буде дорожчати. До середини осені котирування коливатимуться в діапазоні 850-950 доларів за унцію. Під кінець року прогнозується зростання до 1100 доларів за унцію.
Останні три роки попит на золото збільшувався й з боку українців. З 2006 по 2009 рік обсяг проданого в нашій країні жовтого металу виріс в 1,6 рази. За даними НБУ, тільки за минулий рік банки продали 38,3 тонни золота, що на 26% більше, ніж у 2007-му. Основними скупниками золота в 2008 році були фізичні особи - вони придбали 32,9 тонни (86% від усього обсягу).
Однак у І кварталі 2009 року ситуація в Україні змінилася. На відміну від світової тенденції, продаж жовтого металу в нашій країні стрімко скоротився. У середньому по ринку рівень продажу золота впав приблизно на 20. Це пов'язано із зростанням безробіття й скороченням реальних доходів населення, через що усе більше українців змушені витрачати свої заощадження на поточні потреби, а не думати про інвестиції.