Новини та події

Борги з ПДВ повертатимуться державними облігаціями
За інформацією Мінфіну борги з ПДВ, сформовані до 1 січня 2010 року, держава буде повертати цінними паперами.
Незважаючи на падіння за останні два роки експорту та імпорту, обсяги заявок на повернення ПДВ виросли в порівнянні з 2006-2007 роками приблизно вдвічі.
Для того, щоб припинити відшкодування цього податку з операцій сумнівного характеру, уряд вніс кілька пропозицій щодо адміністрування ПДВ. Це зроблено також з метою проведення інвентаризації задекларованих сум і повернення суми з легальних операцій.
З початку другого півріччя уряд має намір перейти на автоматичне відшкодування податку на додаткову вартість. Для цього запропоновано окремий механізм повернення ПДВ за допомогою державних цінних паперів, але це буде стосуватися лише тих боргів, які сформувалися на 1 січня 2010 року.
Поточні ж зобов'язання виконуватимуться у стандартному законодавчому режимі. Для кожного підприємства планується розробити графік, у якому буде чітко видно, де будуть цінні папери, а де – "живі гроші", та відбуватиметься перевірка задекларованих сум.

Колекторів приваблює факторинг
За оцінками учасників ринку, в 2010р. колектори викуплять більше 1 млрд. грн. прострочених банківських боргових зобов'язань за суму близько 100 млн. грн., причому дисконтна ставка буде на рівні 90-95%. У порівнянні із четвертим кварталом 2009р. дисконти практично не змінилися, винятками є заборгованості з великим терміном прострочення. Вартість старих боргів поступово знижуватиметься.
Збільшиться й частка факторингу в портфелях самих колекторів. Це співвідношення постійно змінюється, і спрогнозувати, яким буде співвідношення "комісійних" і викуплених боргів у портфелях колекторських компаній до кінця року, складно. За експертними оцінками на сьогоднішній день частка викуплених портфелів повинна становити мінімум 50%. Це дозволяє компанії мінімізувати операційні ризики у випадку припинення роботи за договорами комісії.

Небанківські фінансові інститути нарощують обсяги операцій
щодо переказу коштів та обміну валют
За даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України обсяги операцій з переказу коштів фінансовими компаніями зросли на 40,5% (з 1,838 млрд. гривень у 2008 році до 2,582 млрд. в 2009 році). Обсяг валютообмінних операцій, здійснених фінансовими компаніями в 2009 році, також істотно збільшився – на 48% (з 11,624 млрд. гривень до 17,207 млрд. гривень). Збільшення обсягів валютообмінних операцій та операцій з переказу коштів фінансовими компаніями Держфінпослуг пов'язує зі зниженням довіри населення до банківських установ.
Крім цього, за даними регулятора, збільшилися обсяги факторингових операцій фінансових компаній на 6,9% з 1,448 млрд. гривень до 1,548 млрд. гривень. У той же час негативну динаміку продемонстрували операції з надання фінансових кредитів, зменшившись на 20,7% (із 170,5 млн. гривень у 2008 році до 135,2 млн. гривень у 2009 році).

Для нотаріусів, адвокатів та ріелтерів буде запроваджено фінансовий моніторинг
Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту прийняти після доробки законопроект №3062 про введення фінансового моніторингу для нотаріусів, адвокатів і рієлторів.
Разом з тим, нова редакція законопроекту передбачає звуження повноважень Державного комітету фінансового моніторингу, зменшення кількості критеріїв для проведення обов'язкового й внутрішнього фінансового моніторингу, пом'якшення санкцій за порушення вимог даного документа.

Зміниться порядок оподаткування дивідендів
Верховна Рада прийняла в першому читанні проект закону "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо оподаткування дивідендів.
Мета законопроекту – стимулювати повернення валютних коштів із-за кордону в Україну за рахунок приведення вітчизняного законодавства в частині оподаткування дивідендів до міжнародних принципів.
Змінами передбачається ведення окремого обліку прибутків, отриманих від юридичних осіб, які знаходяться під їхнім контролем, і невключення дивідендів отриманих від нерезидентів-юридичних осіб, що перебувають під їхнім контролем (окрім нерезидентів, які мають офшорний статус), до складу валового доходу.
Також передбачено звільнити від сплати авансового внеску у разі виплати дивідендів у межах сум дивідендів, отриманих від юридичних осіб, що знаходяться під контролем юридичної особи, яка здійснює виплату.

Обов’язкову реєстрацію іноземних інвестицій скасують
Верховна Рада України має намір скасувати обов'язкову державну реєстрацію іноземних інвестицій.
Це передбачає законопроект №6122 яким буде скасовано відповідну норму статті 13 закону "Про режим іноземного інвестування", у якій зазначається, що держреєстрація іноземних інвестицій здійснюється в обов'язковому порядку.
Законопроект також передбачає скасування норми про те, що держреєстрація іноземних інвестицій у вигляді валютних цінностей здійснюється в порядку, установлюваному Національним банком України.
Документ, крім того, припускає скасування низки обмежень у сфері іноземного інвестування й міжнародного кредитування, запроваджених антикризовим законом №1533.
Зокрема, Верховна Рада України має намір скасувати введені пунктами 8-12 заключних положень закону №1533 обмеження на залучення кредитів в іноземній валюті від нерезидентів і виконання зобов'язань перед іноземними інвесторами.
Прийняття даного законопроекту, на думку експертів, сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості української економіки, усуне невиправдані обмеження в сфері кредитування й інвестицій, що дозволить надалі більш активно залучати із-за кордону кошти як у вигляді кредитів, так і у вигляді інвестицій.

Подолання фінансової кризи у США коштуватиме $90 млрд.
За даними Wall Street Journal, відповідно до оцінки Мінфіну США, порятунок національного банківського сектора та інші дотації в рамках антикризових заходів будуть коштувати платникам податків не більше 90 млрд дол.
Примітно, що роком раніше бюджетне управління конгресу й адміністративно-бюджетне управління при Президенті США оцінили втрати від урядових програм приблизно в 250 млрд дол. Однак нещодавно міністр фінансів США Тімоті Гайтнер уже заявив, що підтримка буде коштувати менше 1% ВВП, тобто менше, ніж 140 млрд дол. Для порівняння, нормалізація економічної ситуації після фінансової кризи в 1980-х роках обійшлася Білому дому в 3,2% ВВП.

Американська компанія здійснюватиме видобуток золота в Україні
Компанія Supatcha Resources Inc. (США) має намір інвестувати $ 10 млн у розробку родовищ золота в Україні.
Раніше Supatcha придбала 90% Poltavas Capital Management Ltd. (Британські Віргінські о-ви), яка, у свою чергу, після закриття угоди буде володіти українською компанією Золоті ворота, що має дозвіл Мінприроди на роботу на Барлівському та Виноградівському родовищах золота.
Ці родовища розташовані поруч з Берегівським золотополіметалевим родовищем, на якому з 1999 по 2006 рік проводила роботи державна компанія Закарпатполіметали.
Берегівське родовище містить запаси різних металів, розташованих близько до поверхні. Згідно з оцінками, вони становлять приблизно 18,7 млн тонн з вмістом золота, срібла, свинцю і цинку 1,88 г/т золота, 38,35 г/т срібла; 2,07% свинцю і 4,76% цинку.
Supatcha Resources Inc. позиціонує себе як компанія з розвідки золота, націлена на купівлю і розвиток активів в Україні. До останнього часу Supatcha не вела активної операційної діяльності.

Вартість євро зростатиме
Для цього, на думку аналітиків, є як мінімум дві поважні причини. По-перше, нафтові країни і Китай експортуватимуть більше, ніж імпортують. Їх чистий закордонний прибуток має бути інвестований в папери інших країн. Оскільки ці кошти потечуть переважно у США, країни з позитивним торгівельним балансом диверсифікують інвестування цього чистого експортного прибутку. Якщо не рахувати США, єврозона – єдиний великий ринок капіталу для таких вкладень.
Однак єврозона може збільшити приплив іноземного капіталу тільки за наявності у неї дефіциту торгового балансу, тобто якщо вона збільшить імпорт щодо експорту. І це потребуватиме менш конкурентоспроможного євро. Потік чистого експортного доходу від виробників нафти та інших країн збільшить вартість євро, і завдяки цьому спостерігатиметься переміщення фондів.
По-друге, країни з великими доларовими резервами будуть обмінювати значну частину доларів на євро. Центральні банки в Азії і на Середньому Сході традиційно здійснювали такий сервіс у доларах. Це мало сенс, коли їм було потрібно, щоб ці резерви були ліквідними, щоб вони могли принести тимчасовий торгівельний дефіцит. Однак ті рахунки в іноземній валюті виросли набагато вище рівня, необхідного для статусу резервного фонду. Наприклад, резерви іноземної валюти Південної Кореї чи Тайваню сягають 250 мільярдів доларів, а резерв Китаю перевищує 2 трильйони доларів.
Ці та інші країни з дуже великими резервами іноземної валюти починають диверсифікувати свої заощадження, зменшуючи частку доларів за рахунок євро. Цей процес триватиме і неминуче призведе до зростання євро щодо долара.

Іпотечне кредитування активізується
За даними Української національної іпотечної асоціації (УНИА), на початок квітня 2010 р. в Україні 16 банків надавали іпотечні кредити на первинне й вторинне житло. При цьому середні ставки становили 25-30% річних з початковим внеском 30-40% строком на 15-20 років. Більш дешеві пропозиції – 16-18% річних – банки надають для короткострокових кредитів до п'яти років з більшим первинним внеском. Ставки дуже високі, а умови досить жорсткі. Тому угод на вторинному ринку із залученням іпотечних кредитів поки що дуже мало. Зазвичай їх беруть у тих випадках, коли для купівлі квартири не вистачає відносно невеликої суми.
У порівнянні з початком 2009 р. кількість банків, що надають іпотеку, значно виросла, але це не зробило кредити для придбання житла більш доступними. У найближчі півроку, на думку аналітиків, навряд чи ставки будуть знижуватися. Для цього необхідно, щоб у країну повернулися дешеві західні гроші. Вони можуть з'явитися поки тільки від банків з іноземним капіталом. А на внутрішньому ринку має зрости довіра до фінансових установ. Кількість депозитів сьогодні зростає, але середні ставки становлять 22-23% річних. Щоб іпотека подешевіла, необхідно, щоб ставка депозиту знизилася до 8-10%, а парламент дозволив кредитування в доларах і євро.
Аналітики прогнозують, що пожвавлення ринку іпотечного кредитування можна буде очікувати не раніше другої половини поточного року: для поновлення кредитування в докризових обсягах банківській системі необхідні постійні надходження в національній валюті. Їх можуть генерувати фонди соціального страхування й недержавні пенсійні фонди за допомогою іпотечних цінних паперів і механізмів рефінансування. Поліпшення іпотеки може початися у вересні-жовтні, і зниження середніх ставок можна очікувати до 18-20%. Але, на думку експертів, навряд чи падіння буде до потрібних вторинному ринку 10-15% річних.